Нові правила гри на українському ринку органічних продуктів

Схоже, ера попереджень, рекомендацій та приписів за безпідставне присвоєння продуктам органічних властивостей добігає кінця. Її мають замінити чіткіші норми дотримання органічного виробництва і невідворотна відповідальність за їх порушення. Все це прописано в новому Законі «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», який у серпні набрав чинності.

Жодної синтетики

Документ входить до Дорожньої карти законодавчого забезпечення Угоди про асоціацію з ЄС на 2018–2019 рр. Він визначає систему прав та обов'язків суб'єктів ринку органічної продукції, зокрема операторів ринку та органів сертифікації. Регламентує вимоги до виробництва, маркування і обігу органічної продукції.

Не забули й про державний контроль (нагляд) за діяльністю суб'єктів ринку органічної продукції та органів сертифікації, встановивши відповідальність за порушення законодавства у цій сфері. Зокрема ретельно виписано процедури сертифікації з деталізацією за галузями; запроваджено прозорий механізм реєстрації як органів сертифікації, так і операторів ринку.

Тобто Закон регулює відносини у сфері органічної продукції, що виробляється, перебуває в обігу, ввозиться на митну територію України або вивозиться з неї в митному режимі експорту. Але його дія не поширюється на виробництво та обіг продукції, призначеної для власного споживання, парфумерно-косметичну продукцію і лікарські засоби, продукцію мисливства та рибальства, вилучену з природного середовища.

Згідно з документом, у разі дотримання певних умов до галузей органічного виробництва можуть належати: рослинництво (у тому числі насінництво та розсадництво); тваринництво (у тому числі птахівництво, бджільництво); грибівництво (у тому числі вирощування органічних дріжджів); аквакультура; виробництво морських водоростей; харчових продуктів (у тому числі виноробство); виробництво кормів; заготівля об'єктів рослинного світу.

Порядок, тобто докладні правила органічного виробництва та обігу продукції, затверджується Кабміном. Що ж до загальних вимог до такої діяльності, то їх чимало. Це й розділення в часі або просторі виробництва і зберігання органічної продукції та ведення її обліку; використання технологій, що відповідають вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування.

Наголошується, що переважно слід використовувати відновлювані та власні ресурси, продукти переробки відходів, що відповідають вимогам органічного виробництва. Застосовувати технології, котрі не шкодять здоров'ю людей, рослинам, благополуччю тварин, запобігають забрудненню довкілля або мінімізують його.

Регламентується й використання харчових добавок, мікроелементів і добавок для технологічних потреб у гранично допустимих кількостях. Навіть вода, як інгредієнт органічної продукції, має відповідати вимогам питної води, а одні й ті самі органічні й неорганічні інгредієнти не можна змішувати в одному органічному продукті.

Дотримуватися всього цього буде непросто. Особливо зважаючи на те, що у процесі органічного виробництва забороняється застосування: будь-якого неприродного або неконтрольованого впливу на геном сільськогосподарських рослин і тварин (у тому числі птиці та комах), промислових мікроорганізмів, генетично модифікованих організмів і продуктів. Виняток становлять лише ветеринарні лікарські засоби, внесені до Переліку речовин (інгредієнтів, компонентів), що дозволяються у процесі органічного виробництва у гранично допустимих кількостях.

Не дозволяється й використання синтетичних речовин, у тому числі агрохімікатів, пестицидів, антибіотиків, для превентивних цілей, гормональних препаратів, стимуляторів росту та підкорму тварин (у тому числі птиці та комах); методів електричної або іншої стимуляції для примушування, що завдає тваринам болю.

Цим перелік заборон не вичерпується. Під табу потрапило застосування транквілізаторів, іонізуючого випромінювання, гідропонних методів, а також використання штучно виведених поліплоїдних тварин та рослин, речовин і технологічних методів виробництва, які можуть ввести споживача в оману щодо природи (походження) продукту.

Сюди ж потрапляють і стимулятори росту, гормони або аналогічні речовини, крім внесених до Переліку речовин (інгредієнтів, компонентів), які дозволяється використовувати у процесі органічного виробництва.

Органічне насіння

Крім загальних заборон, у Законі чітко прописані конкретні вимоги до кожного виду органічного виробництва. Уже сам їх перелік дає зрозуміти, наскільки клопітна така діяльність.

Ось, наприклад, вимоги до органічного рослинництва включають застосування для захисту рослин переважно агротехнічних, біологічних, механічних і фізичних методів, з урахуванням сівозмін, а також вибір відповідних видів та сортів, стійких до шкідників і хвороб.

Скажімо, під час вирощування та обробки рослин слід використовувати методи, які оптимізують біологічну активність ґрунтів, забезпечують збалансоване постачання поживних речовин рослинам (у тому числі з допомогою живих мікроорганізмів).

Сюди ж віднесено застосування ґрунтозахисних технологій вирощування рослин, які запобігають виникненню ерозійних чи інших деградаційних процесів. Використання добрив, меліорантів, матеріалів мікробіологічного, рослинного чи тваринного походження та інших речовин, що застосовуються для підвищення родючості ґрунтів та урожайності сільськогосподарських культур або ж поліпшують якість рослинницької продукції завдяки біологічному розщепленню і внесені до Переліку речовин (інгредієнтів, компонентів), які дозволяється використовувати у процесі органічного виробництва у гранично допустимих кількостях.

Використання неорганічних засобів захисту рослин, меліорантів, регуляторів росту рослин можливе лише у порядку та обсягах, визначених профільним законодавством, і за умови, що їх внесено до вже згаданого переліку.

Причому для сівби годиться лише органічне насіння, а для посадки — органічний садивний матеріал, крім окремих випадків, здійснення біологічного контролю за шкідниками та хворобами рослин.

Сертифікація

Дотримуватися всіх цих вимог та заборон має сам бізнес. Однак покладатися лише на нього було б наївно. Тож органічне виробництво та обіг органічної продукції підлягає сертифікації.

Сертифікація проводиться зі щорічною обов'язковою виїзною перевіркою акредитованим органом. Підставами для відмови у видачі сертифіката є невідповідність будь-якої стадії виробництва або обігу органічної продукції, невідповідність вимогам законодавства або виявлення недостовірності відомостей, поданих на підтвердження відповідності.

Термін дії сертифіката — 15 місяців від дати його видачі. Орган сертифікації має право зупинити його дію або скасувати. У разі усунення оператором порушень, що призвели до зупинення дії сертифіката, його поновлюють.

А скасовують сертифікат у разі невчасного укладення договору з новим органом сертифікації впродовж 30 днів; неусунення виявлених порушень; непроходження щорічної планової або позапланової перевірки потужностей.

За наявності сертифіката виробника вносять у Реєстр операторів упродовж 10 днів. Виключає оператора з Реєстру Держспоживслужба, за поданням органу сертифікації, не пізніше, ніж наступного робочого дня після дня отримання відповідного подання.

Самі органи сертифікації також мають бути зареєстровані в Реєстрі органів сертифікації і щорічно подавати перелік працівників та інформацію про підтвердження рівня компетентності персоналу.

В Україні сертифікати інших країн визнаються з метою імпорту або експорту органічної продукції, якщо вони внесені до Переліку органів іноземної сертифікації.

Для продукції, що ввозиться на митну територію України або вивозиться за її межі як органічна, у митній декларації, поряд із кодом УКТ ЗЕД, робиться позначка, що цей товар є органічним продуктом.

Мінагрополітики забезпечить ведення в електронній формі та буде держателем Реєстру операторів, Реєстру органів сертифікації та Реєстру органічного насіння і садивного матеріалу.

Маркування

Продукт дозволяється маркувати, якщо він вироблений відповідно до вимог профільного законодавства і містить не менше, ніж 95%, органічних інгредієнтів сільськогосподарського походження (за вагою, без урахування частки води і кухонної солі) та не більше, ніж 5% (за вагою), неорганічних інгредієнтів, внесених до Переліку речовин (інгредієнтів, компонентів), які дозволяється використовувати у процесі органічного виробництва у гранично допустимих кількостях.

Органічна продукція, що вводиться в обіг та реалізується, має маркуватися спеціальним державним логотипом. Обов'язковим елементом маркування є кодовий номер, що розміщується під державним логотипом і містить: акронім, що ідентифікує державу походження; напис «organic», реєстраційний код органу сертифікації.

Забороняється маркування державним логотипом продукції, отриманої не в результаті органічного виробництва, а також використання під час маркування такої продукції будь-яких позначень та написів «органічний», «біодинамічний», «біологічний», «екологічний», «органік» і будь-яких однокореневих та/або похідних від них слів із префіксами «біо-», «еко-» тощо будь-якими мовами.

Покарання за переступ

Ігнорування вище перелічених норм вважатиметься обманом покупця або замовника, й така продукція підлягатиме вилученню. Конфіскують і той товар, що продається як органічний, але без наявності сертифіката. Його можна буде реалізовувати як неорганічний у разі виправлення маркування.

За наявності маркування та відповідного сертифіката (копії), виданого оператору, що виробив цю органічну продукцію, її реалізацію дозволено будь-яким суб'єктам господарювання. Продаж без сертифіката (копії) карається штрафом.

Каратимуть і органи сертифікації. Порушення вимог профільного закону щодо сертифікації обійдеться у 16 мінімальних заробітних плат, а повторне порушення вимог, внаслідок якого неправомірно видано сертифікат, — у 24 мінімалки.

Перехідний період

Увесь цей механізм запрацює поетапно. Протягом шести місяців із дня введення в дію нового закону підприємства, установи, організації та їхні підрозділи, які на день введення його в дію працювали в Україні як органи з оцінки відповідності або як органи сертифікації відповідно до норм та стандартів, визнаних в іноземних державах або міжнародних організаціях, підлягають включенню до Реєстру органів сертифікації на підставі їх заяви.

Суб'єкти господарювання упродовж 18 місяців з дня введення в дію цього закону ще мають право використовувати напис «органічний продукт» у власних назвах продуктів і торгових марках, а також позначення й написи «органічний», «біологічний», «екологічний», «органік» та/або будь-які однокореневі чи похідні слова, виключно за умови наявності чинного сертифіката. А далі — все згідно нового закону.

Кабмін має привести у відповідність до нового закону чинні та прийняти передбачені нормативно-правові акти, а також забезпечити функціонування реєстрів операторів, органів сертифікації, органічного насіння і садивного матеріалу та Переліку органів іноземної сертифікації.

Незайнята ніша

В Україні панують сприятливі умови для розвитку органічного сільського господарства. Передусім завдяки тому, що вона володіє майже 43 млн га сільгоспземель, чимала кількість яких багата на родючі чорноземи. Природно-кліматичні умови також непогані, а вигідне географічне розташування сприятливе для реалізації продукції за межами країни.

За даними Офісу підтримки реформ при Мінагрополітики та продовольства, який збирав дані в органах, що сертифікували органічне виробництво й торгівлю органічними продуктами в Україні, на початок 2017 р. площа сільськогосподарських земель з органічним статусом становила 289,551 тис. га. Ще 91,622 тис. га перебували у перехідному періоді.

Однак це менше 1% від загальної площі сільськогосподарських угідь. Замало й операторів ринку — менше півтисячі, переважна більшість яких — сільськогосподарські виробники. Зазвичай вони сертифіковані за органічним стандартом ЄС, але окремі пройшли перевірку за органічними стандартами інших країн.

Наразі маємо 17 органів сертифікації, акредитованих на міжнародному рівні, які включені до офіційного переліку органів сертифікації. Щоправда, серед них лише один український. Але це зовсім не перешкоджає доступу на ринки світу вітчизняним зерновим, олійним та бобовим культурам, дикорослим ягодам, грибам, горіхам та лікарським травам. І, хоча нині обсяг експортованої української органічної продукції обчислюється лише кількома сотнями тисяч тонн, а доходи — кількома десятками мільйонів доларів, перспективи чималі.

Наші експортери органічної продукції користуються перевагами Угоди про асоціацію з ЄС та Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі, що є частиною Угоди про асоціацію. Проте залишається й чимало перешкод, адже ніхто не радий новим конкурентам на своєму ринку.

Однак із таким станом речей нашим партнерам доводиться миритися. Серед понад десятка основних імпортерів нашої органіки такі країни як Нідерланди, Німеччина, Велика Британія, Італія, Австрія, Польща, Швейцарія, Бельгія. Не оминає наша продукція й ринків США, Канади, Австралії та деяких країн Азії.

Що ж до внутрішнього ринку органічної сертифікованої продукції, то він досить молодий. Операторів на ньому небагато, як і споживачів, обізнаних у сфері органічного виробництва та реалізації такої продукції. Його годилося б розвивати значно енергійніше, а не зосереджуватися лише на експорті.

Автор: Тетяна Кириленко

Джерело