Україна формує «зелений біощит»: як ланцюг «зерно – свині – м’ясо» перетворюється на експортну перевагу

28 жовтня 2025 року в Києві відбувся Форум «Зерно. Свині. М’ясо – 2025» – професійна платформа, на якій виробники зерна, свинарі, м’ясопереробники, науковці, державні інституції та міжнародні партнери узгодили спільний курс: від реагування на АЧС – до системної профілактики, від сировинної логіки – до доданої вартості й експорту.

Організатори – Об’єднана Рада українських виробників та переробників свинини та Асоціація «М’ясної галузі», співорганізатор – «Прем’єр-Експо».

Відкриваючи подію, заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький задав тон дискусії: «Маємо базу, маємо сировину, але головне – повинні створювати додану вартість. Перетворювати зерно на свинину, м’ясо, продукти з високою експортною якістю. Це можливо лише через об’єднання науки, бізнесу і держави».

Ця теза стала рамкою всього дня. Вона однаково про вигоду зерновиків (перетворити врожай у корми в Україні, а не вивозити сировиною), про інтерес свинарів (стабільна кормова база і технології ефективності), про мотивацію переробників (конвертувати свинину в продукти з високою маржею), і про заробіток для держави – за оцінками учасників, додаткові 6–12 млрд євро щорічної доданої вартості у разі масштабування моделі «зерно → свині → м’ясо/продукти» та відкриття експорту свинини.

«Ми будуємо систему, яка зробить Україну вільною від АЧС»

Микола Бабенко, директор Асоціації “Мʼясної галузі” та голова Об’єднаної Ради українських виробників та переробників свинини, сформулював нову політику галузі: «2025 рік – це час, коли на одній спільній платформі бізнес, наука, уряд і міжнародні партнери співпрацюють задля посилення економіки України. Ми маємо не лише підтримку Європи, а й технологічне рішення – вакцину проти АЧС, ефективність якої маємо перевірити в Україні, сподіваємося вона доведе і в Україні свою безпечність і ефективність. Наступний крок – впровадження національної програми викорінення АЧС, створення українського “зеленого біощита”, а паралельно відкриття експортних ринків для української свинини».

У цьому баченні немає “окремих цехів” – є єдиний ланцюг. Для зерновиків це означає перехід із сировинної моделі у модель переробки всередині країни; для виробників і переробників – маржинальний стрибок; для експортної політики – повернення довіри імпортерів до української свинини.

В’єтнамський досвід: вакцина, що змінила світову практику

Одним із центральних моментів форуму став виступ Нгуєна Ван Діпа, директора компанії AVAC VIET NAM, яка першою у світі створила ефективну вакцину проти африканської чуми свиней (АЧС). Його слова пролунали як сигнал для української галузі: АЧС – це не вирок, її можна і потрібно перемогти.

«Після одноразового щеплення не менше 80% свиней формують антитіла вже через 7 днів, а через 14 днів імунітет мають усі 100%. Ми спостерігаємо надійний захист протягом п’яти місяців без будь-яких побічних ефектів. У регіонах, де проводиться масова вакцинація, кількість спалахів АЧС скоротилася на 90%. Вакцина безпечна для тварин усіх вікових груп, вірус не передається між ними і створює профілактичний щит, що формує колективний імунітет», – наголосив він.

Ці результати стали історичним проривом для світового свинарства. Вперше людство отримало реальний інструмент контролю над вірусом, який десятиліттями нищив поголів’я і економіки цілих країн. 

За словами Нгуєна Ван Діпа, успіх В’єтнаму – це синергія трьох елементів:

1 — вакцинопрофілактики, 2 — жорсткої біобезпеки та 3 — системного навчання фермерів. Саме ця комбінація дозволяє стабілізувати епізоотичну ситуацію, відновити довіру інвесторів і повернути рентабельність галузі.

«Ми не чекали, поки хвороба зникне сама. Ми побудували систему, у якій вірус просто не має шансів. Це не експеримент – це новий стандарт свинарства», – підкреслив він.

Досвід В’єтнаму сьогодні стає еталоном для країн, які прагнуть убезпечити свої ринки. Україна має шанс повторити цей успіх – і навіть перевершити його, поєднавши в’єтнамську модель вакцинації з українською системою українських компартментів біобезпеки.

Саме така модель – наука + довіра + інновація – може стати основою нової української історії успіху, де кожен фермер матиме захищене поголів’я, а галузь – стабільні прибутки й відкритий шлях на світові ринки.

Європейський ракурс: Україна – не сама. Ми частина європейського щита біобезпеки 

Африканська чума свиней – це не лише український виклик. Це питання продовольчої безпеки всієї Європи. Саме таку позицію озвучив Джейсон Олдіс, Президент Європейської ветеринарної спілки та директор Асоціації “М’ясної галузі” Великої Британії. Його слова стали не просто зверненням – це послання про солідарність, професійну єдність і спільну відповідальність континенту:

«Ви – виробники й переробники, які тримають лінію оборони в час, коли на карту поставлено не лише бізнес, а й національну стійкість. Ваша робота – це героїзм без медалей. Ви годуєте країну, тримаєте економіку, захищаєте незалежність. Європейська спільнота ветеринарів, науковців і підприємців стоїть поруч із вами. Ми допоможемо Україні відновити систему охорони здоров’я тварин, підняти стандарти біобезпеки й повернути собі місце серед провідних аграрних держав світу. Україна вистоїть. Україна відродиться. Україна переможе».

Це не просто слова підтримки – це чіткий сигнал: Україна вже розглядається як невід’ємна частина європейської системи біозахисту. І тепер наш спільний курс очевидний:

вакцинація + біобезпека + простежуваність – це не формули на папері, а нова спільна мова європейської продовольчої безпеки, що відкриває шлях до повної інтеграції України у європейський ринок.

Європа не спостерігає – вона діє поруч. І саме тому українська програма вакцинопрофілактики АЧС – це не локальний проект, а частина великої системи, що захищає європейський стіл від епізоотичних ризиків.

Довідково: Джейсон Олдіс в 2025 році став головою “Європейського консорціуму з викорінення АЧС”. Співголовою в консорціумі є Микола Бабенко, директор Центру підвищення ефективності в тваринництві, та керівник галузевої асоціації в Україні.

Альянс біобезпеки – «Український зелений біощит»

Серце майбутньої системи – альянс біобезпеки – «Український зелений біощит». Міжнародну ініціативу презентував доцент Андрій Бузун, директор відділу біобезпеки промислового свинарства ТОВ “Центр підвищення ефективності в тваринництві”. Йдеться не про лозунг, а про практичну архітектуру, яка в компарменталізації свинарства щодо АЧС і схожих інфекцій об’єднує належну (в режимі «М’якого стемпінг-ауту») вакцинопрофілактику, системний моніторинг європейського рівня і контроль якості на основі фрактального аудиту:

«Найгостріша проблема біобезпеки українського промислового свинарства це присутність збудника африканської чуми свиней у харчовому ланцюгу людини. Ми пропонуємо витіснити його інструментами “Зеленого біощита” українського свинарства з цієї найбільш небезпечної для виробництва й переробки української свинини сфери»

Основою українського біобезпекового компартменту має стати співпраця регіонального переробного підприємства з свиногосподарствами регіону. Такий компартмент наслідує переваги західно-європейських трастів, які у 1990х роках за висновками експертів ЄС значно прискорили оздоровлення свинарства від АЧС і хвороби Ауєскі, а тепер стали організаційною основою надійного захисту промислового свинарства від нових епізоотичних ризиків та загроз, включно з новою панзоотією АЧС.

Від технологій до грошей: як запустити інвестиційний цикл

Форум не тільки дав виробничу «загальну картину», а й показав дієві інструменти.

«Від корму до капіталу: як зробити свинарство бізнесом, а не проблемою»  – виступ Михайла Кобченка

Співвласник групи компаній «АПК Докучаєвські Чорноземи», розповів чесну та відверту історію трансформації свинокомплексу – не як історію успіху, а як історію через помилки, кризи та висновки.

20 років у свинарстві – це не тільки цифри, а щоденний досвід, вибір і відповідальність.
Спікер зазначив, що за цей час компанія пройшла всі можливі стадії: від ентузіазму і віри у швидкий результат до глибоких фінансових збитків та переоцінки моделі бізнесу.

«Навіть при високих цінах на живу вагу ми були у збитку», – відверто зізнався Кобченко. Основна причина – неправильна структура управління витратами, відсутність прозорого обліку та розуміння реальної собівартості.

Що змінили? Перші кроки до системи і прибутку

1. Визнали проблему і звернулися по допомогою у Центр підвищення ефективності в тваринництві.
2. Змінили постачальника преміксів – обрали європейського виробника ТМ «Єврокорм», освоїли, навіть, власне виробництво передстарту для поросят.
3. Впровадили осіменіння у тижневому технологічному ритмі, по деяким групам отримали до 99% заплідненості.
4. Для покращення генетики використовуємо імпортовану спермопродукцію – більше живонароджених, менше гіпотрофіків, зниження мертвонароджуваності.
5. Середня вага відлучених поросят у 28 днів зросла з 6 кг до 8 кг, тобто на 2 кг. Період відгодівлі зменшився одразу на 3 тижні.
6. У порівнянні 9 місяців 2024 та 9 місяців 2025 року витрати кормів на кожній голові зменшилися на 595 грн, або на 253 410 кг, а реалізація живої маси, навпаки – зросла на 115 062 кг..
7. У господарстві з’явились ритм, системність, прогнозованість і стабільність.

Висновок, який прозвучав зі сцени:

«Свинарство перестає бути проблемою тоді, коли починаєш рахувати. Корми – це вже гроші. Якщо вони не перетворюються на капітал, це не бізнес.»

✅ Свинарство не може виживати на емоціях – тільки на цифрах.
✅ Навіть висока ціна на живу вагу не рятує, якщо не рахуєш собівартість.
✅ Факапи – це не кінець. Вони – фундамент для правильної системи.
✅ Від корму до капіталу – це шлях через дисципліну, аналіз і чесність із самим собою.

Цей виступ став одним із найсильніших, бо прозвучав без прикрас – про біль, про втрати, але й про шлях до реальних результатів.

Валерій Тісейко, директор «Агроклімат Україна», продемонстрував, як автоматизація, енергоефективність та керований мікроклімат підвищують біобезпеку та продуктивність.

Ірина Матюха, науковиця R&D-центру Enzym Group, показала, що біотехнології – це не “опція”, а фундамент здоров’я стада і рентабельності.

Юлія Кожокар, віцепрезидент Корпорації “Єврокорм” представила PigCentre – як оцифрований свинокомплекс допомагає технологу, ветлікарю, директору та власнику оптимізувати процеси та максимізувати прибуток від вирощування свиней. Причому будь-які відхилення від курсу можна помітити і виправити одразу, в реальному часі, а не по закінченню якогось періоду чи року, коли будуть зведенні всі витрати та доходи і нічого вже змінити не можна.

Безумовно, годівля має вирішальну роль. Програма годівлі “Єврокорм” зменшує витрати кормів до 35 грн в собівартості 1 кг живої ваги свиней в 2025 році. Це реальна допомога фермеру в умовах нестабільної ціни на свиней. 

Щоб розпочати бізнес у свинарстві, або масштабувати чи модернізувати, потрібні гроші. Ольга Шаверіна, експертка з грантового фінансування, розповіла про міжнародні програми підтримки тваринництва. Євген Юрко (WEAGRO/Activitis) розповів про «Агророзстрочку» – інструмент модернізації без великої передоплати. Олександр Мельниченко (UkraineInvest) презентував державні механізми залучення інвестицій у переробку та експортно-орієнтовані проєкти. Це доповнює технічні рішення фінансовою інфраструктурою росту.

А ще є кадрове забезпечення. В’ячеслав Братішко (НУБіП України) та Анатолій Шостя (Полтавський державний аграрний університет) анонсували дуальну освіту і спільні програми підготовки – під стандарти біобезпеки та експорту. Люди – не менше важливі за вакцину чи технології.

Від біобезпеки – до експорту: довіра як валюта ринків

У панельній дискусії «Експорт українського м’яса: стратегії, виклики та підтримка держави» зійшлися три вектори: бізнес, експортна екосистема, контроль і державні механізми. Консенсус простий і жорсткий: з АЧС, без біобезпеки – ринки не відкриваються. З вакцинопрофілактикою і «зеленим біощитом» – стануть доступні ринки Азії та Африки, а з викоріненням АЧС і країн ЄС.

Олександр Спасіченко – заступник голови Обʼєднаної Ради українських виробників і переробників свинини презентував дорожню карту відкриття експорту українській свинині.

Як він зазначив свинарство в Україні понад 30 років перебувало у відстаючих, незважаючи на сильну кормову базу та внутрішній попит.

Навіть до пандемії та війни, при на 30% дешевших кормах, витрати на корми у собівартості українських свиней були на 40% вищі, ніж у країнах ЄС. А свиней на свинокомплексах України утримувалося вдвічі менше ніж в Бельгії, яка за територією як одна область України.

Основні причини такого відставання:

1. Високі витрати кормів на 1 кг живої ваги у порівнянні з ЄС.
   
   
2. Високі витрати ветпрепаратів, часто без належної ефективності, високий рівень смертності та затримка розвитку свиней.
   
   
3. Низький рівень консолідації галузі – мала масштабованість та складність виходу на зовнішні ринки.
   
   

Чому саме зараз експорт – це можливість?

Підвищення ефективності галузей виробництва і м’ясопереробки є передумовою відновлення та розвитку економіки України.

Зараз дешеві корми дозволили отримати собівартість свиней вдвічі нижчу в Україні ніж в країнах ЄС. Менше 1 євро за 1 кг живої ваги проти понад 2 євро в країнах ЄС.

Таким чином, українська свинина має унікальну ринкову перевагу та унікальний шанс зайняти місце на зовнішньому ринку, закріпити позиції на експортних ринках та створити додану вартість в Україні.

Микола Бабенко підсумував: «Країни, які впровадили вакцинопрофілактику АЧС, повернулися на міжнародний ринок і торгують між собою свининою. Україна може зробити так само. Ми повинні довести, що наша продукція безпечна і контрольована».

Це – про довіру, валюту дорожчу за будь-які субсидії. І саме вона народжується там, де цифрові дані підтверджують практику, де державний контроль — партнер процесу, а не формальність, де вакцинопрофілактика — частина щоденної гігієни бізнесу.

Підсумки

Підбиваючи підсумки, Микола Бабенко назвав речі своїми іменами:

«Ми прийшли до спільного знаменника: на зміну відсутності будь-якої стратегії з викорінення АЧС в Україні, хаосу і байдужості до майбутнього бізнесу в свинарстві і мʼясній галузі має прийти спільна консолідована, професійна позиція, АЧС можна зупинити. Вакцинопрофілактику АЧС необхідно поєднувати з біобезпекою і прозорістю виробництва. Повідомлення про спалах АЧС не повинно ставати вироком бізнесу. За умови наявності ефективної вакцини поголівʼя свиней може бути врятоване, догодоване та продане по ринковій ціні. Нелегальний продаж свиней інфікованих АЧС не повинен в 2026 році знову, як в 2024 році, призвести до колапсу галузей, обвалити ринок та загальмувати наші експортні зусилля. Ми вже маємо міжнародну коаліцію, технології і чітку програму дій. Наша мета – вільна від АЧС Україна, відновлений експорт свинини і додатково 6 – 12 млрд євро доданої вартості щороку для держави від мʼясної галузі».

«Зерно. Свині. М’ясо – 2025» стало не просто підсумком року – це узгоджений план мобілізації галузей. Україна переходить від розпорошених зусиль – до єдиної системи, де зерно стає кормом, корм – свининою, свинина – високоякісними продуктами, а продукти – репутацією і валютною виручкою. Це курс, у якому вакцинопрофілактика і біобезпека – не опції, а правила гри. У якому цифрова прозорість – не звіт, а довіра. У якому спільні дії – не гасло, а щоденний стандарт.

І в цьому курсі, як сказав Джейсон Олдіс, Україна не одна. Вона – партнер. Партнер, який будує «зелений біощит» не лише для себе, а й для європейської продовольчої безпеки.

Форум «Зерно. Свині. М’ясо» показав, що галузі рухаються в правильному, системному напрямку.  Разом із спікерами, експертами та партнерами ми заклали фундамент для сталого розвитку свинарства та м’ясопереробки.

І вже зараз можемо анонсувати – «Зерно. Свині. М’ясо – 2026» відбудеться наступного року! Нові кейси, свіжі ідеї та практичні рішення для ефективного бізнесу чекають на всіх учасників. Не пропустіть шанс бути серед тих, хто створює майбутнє української галузі.