В Україні кліматичні зміни призвели до змін у розвитку посівних
Глобальне потепління і зміни клімату зроблять свою підступну справу. Сьогодні фактично будь-який дощ супроводжується ураганним вітром, що ламає дерева і зриває дахи будинків. Річки пересихають. Це все процеси незворотності кліматичних змін. Про це повідомляє пресслужба Національної екологічної ради України.
Навесні рівень води в річках через сніг, що випав буде в нормі, а в заплавах, можлива весняна повінь, особливо це стосується не зарегульованих річок. Повінь не буде катастрофічною і не призведе до руйнівного підтоплення господарств. Справа в тому, що перед тим як випав сніг не було сильних морозів і земля не промерзла. Тому грунт буде в достатній мірі вбирати в себе воду.
От тільки в Карпатському регіоні річки виходитимуть з берегів. Це станеться через масову вирубку лісу. Адже ми всі знаємо, що кожне дерево акумулює біля себе понад чотириста літрів води. Нема дерева і вода не стримувана нічим перетворюється в смертельний потік який руйнує все на своєму шляху. Так само виходу з берегів гірських річок сприятиме те, що на багатьох з них розібрано русло. Камінь кругляк вибрали на продаж.
На Каскаді Дніпровських водосховищ якихось значних змін не відбудеться, навіть незважаючи на очікувану «велику» воду з Білорусії. Дамби стоять на кордоні водосховищ та регулюють рівень води в них. Тому ні про які катаклізми сьогодні мова не йде.
Інша справа, що може чекати наші водойми після весняної повені. А ось тут картина, на жаль, безрадісна. Очікується, що 2021 рік буде значно тепліше попереднього, який до слова, побив рекорди за кількістю днів у році з температурою вище 30°С. Потепління стрімко відбувається в північних регіонах України. При цьому степ атакує посуха.
На думку фахівців, такі кліматичні зміни можуть викликати передчасне дозрівання ярих сільськогосподарських культур і одночасно знизити їх врожайність. Тривалість активної вегетації рослин вже виросла в середньому на 10 днів.
У той же час умови вегетації для озимої пшениці стануть більш сприятливими. Так само озимий ріпак краще буде рости в північних регіонах і гірше в степу. На Північ перемістяться і зони вирощування сої та соняшнику. А вирощування кукурудзи може стати проблематичним.
Також прогнозується поширення різних хвороб рослин, шкідників, активізуються бур’яни.
У південних областях (Миколаївській, Херсонській, Одеській) за прогнозами метеорологів, стануть частішими посухи і суховії, кількість яких у найближчі роки зросте на 15-30%. У центральній частині країни почастішають гради, сильні вітри. У минуле пішли спогади про теплі травневі грози, які дарували природі життя.
У той час як південні області будуть страждати від суховіїв, на західні прийдуть часті рясні дощі. Тому повеней там не уникнути.
Від неприродно жаркого клімату в першу чергу будуть страждати малі водотоки. Вони будуть міліти, пересихати. За останні двадцять років з карти України зникло більше десяти тисяч малих річок. На місці мальовничих чистих швидких потоків, сьогодні висохлі канави… Це все процеси незворотності кліматичних змін. Плюс до цього повна людська байдужість.
На даний час немає державної водної програми, яка б змогла вберегти більшу частину водойм від катастрофи. За твердженням Національної екологічної ради України давно вже потрібно було розробити Нову Водну Стратегію, в якій визнати всю вітчизняну прісну воду стратегічним ресурсом і підходити до її захисту та використання саме з цієї позиції.
“На водойми в цьому році буде надано серйозний тиск. Не варто забувати, що 70% всієї прісної води витрачається на полив сільськогосподарських земель, а в зв’язку з підвищенням температури, кількість води для зрошення значно збільшиться. 15% беруть промислові підприємства, 15% йде на питні потреби населення – каже голова Національної екологічної ради України Олександр Чистяков
– Чим нижче буде рівень води в річках, тим інтенсивніше вони будуть забруднятися. У 2020 році в наші водойми було скинуто 2,5 млрд куб метрів промислових і побутових стоків, з яких 1/3 це неочищені стоки. Котрий рік поспіль природоохоронна громадськість вимагає на законодавчому рівні категорично заборонити скидання неочищених стоків. Але поки її не чують…”.
Це призвело до того, що Україна, маючи 63 тисячі малих річок, 400 тисяч ставків, 1100 водосховищ, в цілому 1 млн. 300 тисяч га прісної води, на Європейській екологічній карті значиться, як маловодна країна, так як ми забруднили свої водойми до такої міри, що не можемо брати з них питну воду.
Дослідження, проведені на замовлення Світового Банку, поставили нашу країну на 125 місце з 170 країн за кількістю питної води на душу населення. Ми стоїмо в цьому списку між африканськими країнами Суданом і Чадом… А в південних наших областях справи йдуть ще гірше.
Яка якість питної води, таке і здоров’я нації. Медики стверджують, що 37% від усіх онкологічних захворювань безпосередньо пов’язані з вживанням неякісної питної води.
Брак питної води – це проблема номер один в світі – кажуть в ООН.
Сьогодні більш 2,6 млрд людей повністю позбавлені можливості доступу до чистої питної води. 37 країн світу живуть на привізній воді. За останні 50 років було 46 озброєних міждержавних конфліктів на грунті нестачі води.
Україні терміново необхідно переглянути своє ставлення до вітчизняних водних ресурсів. Вода повинна споживатися раціонально, а охороняти її потрібно дбайливо.