Тракторів ЮМЗ більше не буде?

Тракторів ЮМЗ більше не буде?
Тракторів ЮМЗ більше не буде?

ДП ВО Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова 26 вересня уклало угоду з ВАТ Мінський тракторний завод (Білорусь) про поставку тракторокомплектів на 289,49 млн рос. руб. без ПДВ. Про це повідомляється у системі Прозорро.

До квітня 2021 року МТЗ поставить на умовах FCA Мінськ, тобто із доставкою за кошти і силами покупця 300 тракторокомплектів Belarus-892 по 965 тис рос. руб. без ПДВ. Ймовірно, йдеться про комплекти для великовузлового складання таких тракторів.

За курсом рубля від НБУ на дату укладення комплект коштував 257 тис грн. без ПДВ.

В Україні готові трактори Belarus 892 продаються на ринку по 507–545 тис грн. (невідомо, чи включено в ціну ПДВ), а на тендерах їх можна знайти по 483–549 тис грн. із ПДВ.

Нагадаємо, Південмаш виготовляє трактори під торговою маркою ПМЗ (більш відоме російськомовне скорочення ЮМЗ).

Південмаш був створений для виробництва ракетно-космічної техніки та технологій оборонного, наукового та народногосподарського призначення в місті Дніпрі.

Але історія заводу розпочиналась з іншого.

У 1944 році, коли територія СРСР вже майже звільнилася від військ вермахту, керівництвом країни було прийнято рішення про будівництво нових автомобільних і автоскладальних заводів в Кутаїсі, Дніпропетровську, Одесі, Новосибірську та Іркутську.

Після звільнення Дніпропетровська, 21 липня 1944 р., Державний комітет оборони (ДКО) прийняв постанову про будівництво тут нового Дніпропетровського автомобільного заводу (ДАЗ). Спочатку на ДАЗі планували налагодити випуск ГАЗ-51, але в липні 1945 року рішення змінили на користь ЗІС-150. Йому навіть придумали своє власне ім'я ДАЗ-150 «Украинец».

ДАЗ-150 «Украинец»
ДАЗ-150 «Украинец»

Історія ДАЗ як автомобільного заводу в Україні бере початок від грудня 1946 року, коли заводські цехи покинули випущені тут перші два ЗІС-5. Зібрані вони були Заводом допоміжного обладнання при ДАЗ. Як автомобільний завод, ДАЗ пропрацював до травня 1951 року. Крутий поворот у його історії був обумовлений переходом від випуску автомобілів до випуску балістичних ракет конструкції Сергія Корольова. Себто, цивільний автозавод ставав «абонентською скринькою», виробництво автомобільної техніки було повністю згорнуто.

Південмаш

Південмаш

Кожен закритий військовий завод Радянського Союзу мав свою легенду. Основною складовою легенди був випуск «ширпотребу». Таким «ширпотребом» для Південмаша стало виробництво абсолютно мирної продукції — колісних тракторів загального призначення, випуск яких на момент необхідності «прикриття» вже був повністю налагодженим на Мінському тракторному заводі в БРСР.

Випуск тракторів на Південмаші вирішувало ряд нагальних проблем:

  • Легенда прикриття основного ракетного виробництва
  • Рівномірне завантаження потужностей виробництва
  • Перерозподіл завантаженості з одного Мінського на два тракторних заводи
  • Насиченість внутрішнього ринку тракторами загального призначення, що здатні у рівній мірі вирішувати проблеми як агропромкоплексу в орних тракторах, так і будівельної індустрії в тракторах під різноманітне навісне обладнання (бульдозерне, екскаваторне, фронтальний навантажувач, поливні системи, тягач, тощо).
МТЗ-2
МТЗ-2

Офіційним початком «тракторної історії» Південмаша вважається грудень 1953 року, коли в Дніпропетровську розпочалося збирання МТЗ-2 із білоруських комплектуючих. Цей колісний універсально-просапний трактор вироблявся одночасно Південним машинобудівним заводом та Мінським тракторним заводом з 1954 по 1958 рік.

Із урахуванням конструктивних недоліків МТЗ-2 сумісними зусиллями фахівців МТЗ та ЮМЗ обидва заводи з 1958 року перейшли на випуск МТЗ-5.

МТЗ-5
МТЗ-5

МТЗ-5 — колісний трактор загального призначення вироблявся Мінським тракторним заводом з 1957 по 1962 рік. і Південним машинобудівним заводом з 1958 по 1972 рік. Всього було виготовлено 644000 тракторів.

Трактори Південного машинобудівного заводу спочатку також випускалися під маркою МТЗ-5, але пізніше отримали свою марку ЮМЗ-5 зберігши торгову назва «Білорусь». Особливістю перших моделей тракторів була їх 100% агрегатна взаємозамінність між МТЗ та ЮМЗ.

Під брендом ЮМЗ продукція ЮМЗ почала виходити лише з кінця 1970-х років. При чому, на відміну від мінських колег, які постійно ускладнювали конструкції своїх нових модифікацій, дніпропетровці пішли методом виробництва вузлів, які б найпростіше ремонтувалися у незаводських умовах. Якість деталей, що випускалася на військовому заводі (із своїми держ- та військприйманням) дозволила дніпропетровським машинам навіть раніше за білоруських отримати Знак якості СРСР, визнання як найкращої машини року, тощо. Механізатори полюбили ці машини за простоту в ремонті, чималі міжремонтні ресурси, надійність за будь-яких погодних умов.

ЮМЗ-6
ЮМЗ-6

Першим власне Дніпропетровським трактором, без огляду на продукцію МТЗ, можна вважати ЮМЗ-6, що вийшов з конвеєра у 1971 році. Трактор ЮМЗ-6 створений на базі трактора МТЗ-5, що випускався на Південному машинобудівному заводі з 1958 року. Ця модель в більшій мірі зберегла спадкоємність конструкції трактора МТЗ-5, аніж МТЗ-50.

Відмінності дніпропетровських та мінських машин
Відмінності дніпропетровських та мінських машин

Наприкінці 1970-х років трактори на ЮМЗ пройшли глибоку модернізацію, в ході якої кабіна була перероблена повністю. За зовнішнім виглядом ці трактори вирізняються більш «квадратним» капотом із напівсітковим радіатором замість напівкруглого із виштампувками, як раніше на МТЗ-5.

Наступні модифікації ЮМЗ-6 (-Л, -М, -АКЛ, -АМ, -АЛ) виходили з заводу всі із посиленими стійками, збільшеною площею засклення кабіни і сітчастими радіаторами. Це збільшувало зручність роботи тракториста, особливо операції по зміні навісного обладнання, обробки рядків, бульдозерно-екскаваторні роботи.

З 1985 р. по 1990 р. випускалися моделі під позначенням ЮМЗ-6кл, які, починаючи з 1991 року по 2001 рік, маркували ЮМЗ-6АКЛ\АКМ. У моделі пострадянського часу додали розроблені Південним машинобудівним заводом автоматичні пристрої керування гідравлічною системою, а літера «к» вказувала на модернізовану кабіну збільшеного розміру.

Повнопривідні модифікації (ЮМЗ-611КЛН/КЛМ) були розроблені заводом ще в 1986 році, проте завадою для їх випуску у ті роки стала нестача надійних передніх мостів. До 1991 року заводчани налагодили випуск таких мостів на власному заводі, і моделі пішли в серію.

До початку 2000-х років всі зусилля заводчан були направлені на модернізацію своєї продукції. Конструктори працювали над розробкою нової лінійки моделей. Так званих 800-ї та 8000-ї серій. На трактори цих серій спочатку планувалося ставити російський 800-сильний дизель Рибінського заводу. Проте, в серію трактори пішли з європейськими двигунами Deutz та IVECO.

ЮМЗ-8040
ЮМЗ-8040

Універсальний колісний трактор ЮМЗ-8040 потужністю 80 к. с. з передньою віссю арочного типу має такі технічні характеристики:

  • механічна 9-ти швидкісна коробка передач;
  • робоча швидкість – від 1,52 до 11,0 км/г, транспортна швидкість до 33,08 км/г;
  • система автоматичного регулювання глибини обробки ґрунту.

Галузі його застосування: сільське господарство (підготовка ґрунту при посіві, обробці та уборці просапних культур у складі широкозахватних одноопераційних і комбінованих агрегатів, а також для транспортування продукції до місця складування); комунальне господарство; лісове господарство; будівництво; промисловість.

Можливість установки на трактор ЮМЗ-8040 обладнання спеціального призначення зі змінними робочими органами робить його універсальною дорожньо-будівельною і землерийною машиною в ролі екскаватора, бульдозера, навантажувача.

Трактори марки ЮМЗ (ПМЗ) можуть експлуатуватися в зонах з помірним і тропічним кліматом.

Разом з тим, насиченість українського ринку тракторами таких відомих марок як John Deere, Case, New Holland, Claas з одного боку утруднює роботу вітчизняного виробника тракторів, але з іншого ставить перед ним високу планку, нижче якої неможливо опускати якість своєї продукції.

Деякі експерти взагалі сумніваються в жеттєздатності останніх розробок ЮМЗ, які завод демонструє в останні роки на виставках. Нові трактори ніяк не запустять в виробництво, а конструктори не прислухаються до критики фахівців, які знайомляться з перспективними моделями.


Хочеться сподіватися, що Південмаш зі своїми військово-космічними традиціями здатен самостійно випускати конкурентно-спроможні трактори і забезпечити потреби найвибагливішого українського споживача, а ця історія з закупкою білоруських тракторокомплектів лише тимчасове явище.

Назад в блог Следующая запись