«Звучить як наукова фантастика, але одного разу в Канаді з’явиться добриво, яке активується лише після того, як рослина накаже про це. Такою є спрощена передумова в основі дослідницького прототипу «розумного» добрива, в якому використовується унікальна хімічна речовина, щоб «прислухатися» до запитів на поживні речовини з коріння рослин», — розповідає вчений Джефф Мельхіор.
«Розуміння концепції ґрунту як живого організму — ідея, що відкриває можливості для точного землеробства», — говорить Марія ДеРоса, професор хімії в Карлтонському університеті в Оттаві (Канада).
І хоча ще потрібно зробити велику роботу, перш ніж «розумні» добрива стануть комерційно життєздатними, технологія має чудові перспективи у зв’язку із запитом на екологічне землеробство.
«Якби ми могли застосовувати добрива тільки в той момент, коли це потрібно рослині, ми б отримували кращу ефективність, менший вплив на навколишнє середовище та економію грошей для фермерів, оскільки вони удобрюють тільки рослину, — пояснює ДеРоса. — Цьому процесу сприяє фрагмент ДНК, який називають аптамером, який зберігається в хімічному покритті гранул сечовини звичайного виду. Воно схоже на будь-яке інше добриво, яке ви коли-небудь використовували, просто покрите іншим способом».
«Аптамер згортається в «кишеньку» розміром з молекулу, яка пристає до цільової молекули у ґрунті, створюючи датчик, який може визначати, коли рослині потрібен азот. Як тільки повідомлення виявлено, аптамер запускається для вивільнення азоту через покриття коріння рослин», — розкриває суть автор винаходу.
«Покриття дуже тонке, тому очікуємо, що на виході вийде не надто дорогий або вагомий продукт, що слід враховувати, коли маєте справу з добривами», — сказала ДеРоса.
Прототип, у якого на даний момент поки що відсутня торгова марка, призначений для пшениці та каноли та був ретельно протестований у лабораторіях та теплицях. Тепер настав час для його дослідження у реальних польових умовах.