Виготовлення власних кормів скорочує собівартість виробництва свинини майже вполовину
Експерти прогнозують, що теперішній рік для тваринників буде нелегким — через значне подорожчання зернової сировини для виготовлення комбікорму його вартість зросла на 40–45% проти минулого року. Оскільки саме комбікорми становлять 65–70% у структурі собівартості свинини, то разом із кормами зросла й собівартість виробництва продуктів тваринництва, зокрема й свинарства.
Тож чимало свинарів, особливо таких, що мають невелике поголів’я, серйозно замислюються про власне виробництво комбікормів. Вигода від невеликої комбікормової установки на підприємстві очевидна — здешевлення собівартості свинини, впевненість у якості комбікорму та його безпечності тощо.
Час для економії
Власна кормова лінія — найкоротший шлях до здешевлення найбільш витратної частини виробництва. «Дорого», — доводиться чути від фермерів. Вочевидь це хибна думка. Навіть невеликим підприємствам це посильно. Адже можна встановити кормову лінію невеликої потужності, неабияк на цьому заощадивши.
Досвід ТОВ «Агрокомплекс Біоленд», що в Житомирській області, є тому підтвердженням. Господарство спеціалізується на вирощуванні та реалізації зернових й олійних культур. Дві тисячі вісімнадцятого року на базі одного з відділень відкрило свинокомплекс на 220 свиноматок, паралельно збудувавши власний комбікормовий завод потужністю 2 т/га. Таким чином, господарство неабияк знизило собівартість виробництва свинини. «Власне комбікормовиробництво набагато вигідніше. Вполовину точно! — каже генеральна директорка «Агрокомплексу Біоленд» Юлія Вигівська. — Водночас за допомогою сучасного обладнання можемо змінювати склад корму ледь не щодня. Це дає змогу покращувати раціони різних технологічно-вікових груп свиней відповідно до зміни виробничих показників тварин».
Ще один міф щодо енергозатратності власного комбікормовиробницва спростовують такі показники: для виробництва дробленого комбікорму витрачається 7–8 кВт/т, для гранульованого — 50–70 кВт/т.
Вочевидь мінікомбікормова лінія — це дуже енергоощадна установка. Фахівці підрахували: за умови використання власної сировини вона окупить себе за два-чотири роки, якщо сировина покупна, термін трохи довший — п’ять-шість років. До речі, ці терміни можна ще скоротити, якщо налагодити реалізацію комбікорму.
Контроль якості
Можливість контролювати якість виробництва комбікорму на кожному етапі — одна з головних переваг власної комбікормової лінії. Особливо якщо для виготовлення кормів використовувати власну сировину — підприємств, які крім тваринництва спеціалізуються ще й на рослинництві переважна більшість. У такому разі контроль якості зерна починається ще в полі, що вкрай важливо, адже саме там зерно уражується різними шкідливими організмами, зокрема цвілевими грибами, які продукують мікотоксини. Далі разом із зерном потрапляють у комбікорм — і мікотоксикози свиням гарантовані. Тож знаючи, яке зерно та який шрот використовували для приготування комбікорму, господарство може убезпечити своє поголів’я від небезпечних хвороб.
У цьому контексті приклад ТОВ «Агрокомплекс Біоленд» також показовий: з установленням комбікормового заводу підприємство позбулося проблеми купувати неякісний корм: «Тепер ми позбавлені шукати корми: не стоїмо у черзі за партією зернових, незалежні від впливу погоди, коли, наприклад, через ожеледицю затримується доставка сировини. Натомість маючи власну сировинну базу, у якості якої ми впевнені на 100%, можемо виготовляти такий самий якісний корм», — розповідає Юлія Вигівська.
Не забуваймо й про страшну для свинарства хворобу — АЧС. Кажуть, що від неї уберегтися неможливо, але зменшити ризик потрапляння небезпечного вірусу на територію свинокомплексу можна, зокрема й налагодженням власного виробництва кормів. Логіка проста — чим менша відстань виробничих потужностей до споживача комбікорму, тим менше шансів для господарства «підхопити» АЧС. Вже не кажучи про економію на логістиці та збереження якості корму, про яке не йдеться у разі тривалого транспортування, та ще й поганими дорогами. За такої логістики погіршення якості комбікорму з огляду на ризик його розшарування на дрібніші й більші частинки — звична річ. Користі такий корм принесе тваринам небагато.
Спланували — збудували
Вітчизняна практика доводить, що нині оперативно та якісно можна змонтувати комбікормовий завод будь-якої потужності. «Нині ми можемо збудувати як 20-тонний завод, так і мініустановку на 500 кг на годину», — кажуть у компанії «Сій добро», яка понад вісім років є представником в Україні компанії Buschhoff — провідного виробника установок із переробки зерна та виробництва комбікормів. Команда монтажників компанії «Сій добро» зводить завод із нуля буквально за кілька місяців.
Принцип однаковий для всіх замовників: спеціалісти приїхали на місце, оглянули приміщення, разом із консультантами заводу-виробника обладнання розробили проєкт з урахуванням побажань замовника і європейських будівельних норм, на місці змонтували обладнання — і можна працювати. Звісно, попередньо навчивши спеціаліста господарства керувати установкою.
Уважаєте, дорого будувати з нуля? Не проблема — можна здешевити будівництво, спроєктувавши обладнання під уже готову будівлю на господарстві.
У будь-якому разі сервісне обслуговування, що містить планові перевірки функціонування обладнання в автоматичному режимі, гарантовано. До речі, всі незначні неполадки елементарно усуваються дистанційно через інтернет.
Точність розрахунку
Загалом автоматизація — надзвичайно важливий принцип роботи сучасних комбікормових заводів, незалежно від їхньої потужності. Завдяки автоматизації такі установки дуже легкі в керуванні. Адже комп’ютерна система мінімізує вплив людини на виробництво та дає змогу підвищити точність дозування компонентів і мінеральних добавок. Відповідно це позначається й на якості комбікорму, а відтак і на середньодобових приростах маси свиней.
Робоче місце оператора мінікомбікормового заводу
Віднедавна в цьому переконалися в ПАП «Аркадія», що в Тернопільській області: «Нині дуже великі затрати на преміксову групу, зернова група теж дорога, тому хочеться, щоб кожен кілограм використаного корму приносив віддачу. Для цього він повинен бути якісним, збалансованим, а досягнути цього можна, встановивши якісне обладнання, — каже директор господарства Микола Пилипів. — Раніше ми працювали з обладнанням різного виробництва, але мусили шукати нового виробника, бо було багато неточностей у технологічному процесі виготовлення комбікорму. Встановивши нове високотехнологічне обладнання, позбулися таких проблем і водночас створили кращі умови праці для персоналу. Наші тварини тепер забезпечені якіснішим кормом, бо він збалансований за всіма показниками згідно із заданою програмою. Рецептура дотримується ідеально. Відтак витрати корму зменшились на близько 20%, натомість середньодобові прирости зросли».
Час ухвалювати рішення
Нещодавно «Асоціація свинарів» спрогнозувала істотне скорочення поголів’я тварин через подорожчання комбікормів, що зробило виробництво свинини нерентабельним. «Через подорожчання комбікормів у середньому на 40% собівартість вирощування свиней забійних кондицій виросла до 44–46,5 грн/кг, для порівняння на початку року вона коливалася в межах 39–43 грн/кг», — констатують в асоціації.
Кажуть, що правильні рішення, які надалі визначатимуть ефективність або й саму можливість роботи, часто ухвалюють у непрості, кризові часи. Можна вважати, що нині саме такий час — розпочати власне кормовиробництво.
Людмила Степанчук