Тонконіг лучний

Тонконіг лучний  - трав'яниста рослина з роду тонконіг родини злаків. У природі розповсюджений в помірному поясі Північної півкулі Землі. Прижився тонконіг лучний, завезений європейцями, в Австралії та Новій Зеландії. У природному середовищі росте на грунтах, різних за складом, навіть на піщаних, хоча краще розвивається на пухких, родючих грунтах із середньою зволоженістю. Рослина стійко переносить перепади температур, різні погодні умови. Зазвичай тонконіг лучний густо розростається на заплавних, низинних, гірських і суходільних луках, чим зумовлена така назва виду.

Один з найцінніших пасовищах багаторічних злаків заввишки 40-60см. Після сівби розвивається повільно і повного розвитку досягає на 3-4-й рік і навіть пізніше. У травостої тримається 10 і більше років, заповнює нижній ярус і набагато підвищує врожай та якість сіна. Навесні відростає рано і вже наприкінці травня - на початку червня зацвітає. Дуже стійкий до витоптування легко витримує випасання, отава швидко відростає. Худобою поїдається добре до фази цвітіння. У 100 кг трави міститься 24-25 к.о., в сіні - 54 к.о. Найкраще компонується з конюшиною білою при створенні високопродуктивних пасовищ.

Має добре розвинену кореневу систему, яка проникає на глибину до 125 см. До клімату невибагливий, добре витримує суворі зими і пізні приморозки. Досить посухостійкий, тіньовитривалий. Затоплення весняними водами витримує до ЗО днів, не відмирає і від надмірного тимчасового поверхневого зволоження.

Добре росте на нейтральних і слабокислих грунтах. Як і всі злакові трави, значно підвищує продуктивність при внесенні азотних добрив. Найбільш придатні для тонконога лучного родючі суглинкові грунти і осушені торфовища. Погано росте на сухих бідних і кислих грунтах.